http://eir.kntu.net.ua/jspui/handle/123456789/1620 2026-10-04T08:20:18Z http://eir.kntu.net.ua/jspui/handle/123456789/2713 Title: Удосконалення механізмів розвитку інформаційно-комунікаційних технологій у публічному управлінні Authors: Семенко, О. В.; Semenko, O. V. Abstract: Дослідження розв’язує актуальне наукове завдання, що полягає в обґрунтуванні теоретичних положень та розробці науково-практичних рекомендацій щодо удосконалення механізмів розвитку інформаційно-комунікаційних технологій у публічному управлінні шляхом формування концептуальної моделі. У першому розділі «Теоретичні засади формування механізмів розвитку інформаційно-комунікаційних технологій в публічному управлінні» розкрито сутність інформаційно-комунікаційних технологій як об’єкта публічного управління з позиції трьох наукових підходів, визначено сутність розвитку інформаційно-комунікаційних технологій в публічному управлінні та охарактеризовано вплив інформаційно-комунікаційних технологій на ефективність системи публічного управління. У другому розділі «Аналіз функціонування механізмів розвитку інформаційно-комунікаційних технологій у системі публічного управління України» проведено вичерпний, багатовимірний діагностичний аналіз сучасного стану розвитку ІКТ у забезпеченні цифрової прозорості, цифрової участі та цифрової співпраці в діяльності органів державної влади. У третьому розділі «Концептуальна модель удосконалення механізмів розвитку інформаційно-комунікаційних технологій у публічному управлінні України» обґрунтовано концептуальну модель агентного публічного управління в цифрової держави, визначено траєкторії еволюції цифрової держави до агентного публічного управління в Україні; інституціоналізація агентного публічного управління в Україні. Реалізація запропонованих напрямів удосконалення механізмів розвитку інформаційно-комунікаційних технологій забезпечує підвищення стійкості системи публічного управління до криз і безпекових загроз, оптимізацію бюджетних видатків через автоматизацію рутинних управлінських процесів, проактивне передбачення потреб громадян та раннє реагування на ризики, покращення якості та доступності публічних послуг через персоналізацію та цифрову інклюзію, а також через посилення суспільної довіри та легітимності інститутів державної влади через механізми алгоритмічної прозорості та етичного аудиту. У межах дослідження розроблено авторську шестирівневу архітектоніку агентної держави, що ґрунтується на засадах послідовної інтеграції базового цифрового рівня, рівня інтелектуальної аналітики та знань, рівня автономних агентів, рівня етико-правового регулювання, рівня стійкості та рівню взаємодії з громадянами і бізнесом. Зазначені рівні об’єднані принципом якісної емерджентності, відповідно до якого кожен наступний рівень якісно перетворює можливості попереднього через інтеграцію технологій штучного інтелекту в систему публічного управління. Доповнено архітектоніку моделі системою з шести поперечних механізмів управління (стратегічне управління і архітектура, управління ризиками, моніторинг та оцінювання, прозорість та відкритість, безпека та захист даних, компетентності та культура даних), що забезпечують наскрізну управлінську когерентність функціонування всіх рівнів моделі. The study solves a relevant scientific problem, which consists in substantiating theoretical provisions and developing scientific and practical recommendations for improving the mechanisms for the development of information and communication technologies in public administration by forming a conceptual model. The first section "Theoretical principles for the formation of mechanisms for the development of information and communication technologies in public administration" reveals the essence of information and communication technologies as an object of public administration from the position of three scientific approaches, determines the essence of the development of information and communication technologies in public administration and characterizes the impact of information and communication technologies on the effectiveness of the public administration system. The second section "Analysis of the functioning of mechanisms for the development of information and communication technologies in the public administration system of Ukraine" provides a comprehensive, multidimensional diagnostic analysis of the current state of ICT development in ensuring digital transparency, digital participation and digital cooperation in the activities of state authorities. The third section, “Conceptual model for improving mechanisms for the development of information and communication technologies in public administration of Ukraine,” substantiates the conceptual model of agent public administration in a digital state, determines the trajectories of the evolution of the digital state to agent public administration in Ukraine; institutionalization of agent public administration in Ukraine. The implementation of the proposed areas for improving mechanisms for the development of information and communication technologies ensures increased resilience of the public administration system to crises and security threats, optimization of budget expenditures through automation of routine management processes, proactive anticipation of citizens’ needs and early response to risks, improvement of the quality and accessibility of public services through personalization and digital inclusion, as well as through strengthening public trust and legitimacy of state institutions through mechanisms of algorithmic transparency and ethical audit. Within the framework of the study, an author's six-level architecture of the agent state was developed, which is based on the principles of consistent integration of the basic digital level, the level of intellectual analytics and knowledge, the level of autonomous agents, the level of ethical and legal regulation, the level of sustainability and the level of interaction with citizens and business. These levels are united by the principle of qualitative emergence, according to which each subsequent level qualitatively transforms the capabilities of the previous one through the integration of artificial intelligence technologies into the public administration system. The model architecture was supplemented by a system of six cross-cutting management mechanisms (strategic management and architecture, risk management, monitoring and evaluation, transparency and openness, data security and protection, competencies and data culture), which ensure end-to-end management coherence of the functioning of all levels of the model. 2026-01-01T00:00:00Z http://eir.kntu.net.ua/jspui/handle/123456789/2623 Title: Механізм активізації розвитку підприємництва в Україні Authors: Осадча, Т. Ю.; Osadcha, T. Yu. Abstract: Дисертація присвячена вирішенню актуального наукового завдання теоретичного обґрунтування та розроблення науково-методичного забезпечення механізму активізації розвитку підприємництва в Україні в умовах економічної нестабільності та повоєнного відновлення. Актуальність теми дослідження зумовлена критичними структурними деформаціями підприємницького сектору України, високою вразливістю бізнесу до зовнішніх шоків, обмеженим доступом до фінансових ресурсів, значними трансакційними витратами та низькою ефективністю існуючих фрагментарних заходів державної підтримки в умовах повномасштабної війни та повоєнного відновлення економіки. У сучасних реаліях традиційні механізми регулювання підприємництва вичерпали свій потенціал, що вимагає розроблення нового комплексного адаптивного механізму, здатного забезпечити якісну трансформацію підприємницького середовища, підвищення його капіталізації та стійкості. У першому розділі дисертаційного дослідження розкрито теоретико-методологічні основи активізації розвитку підприємництва. Переосмислено сутність підприємницької діяльності в умовах макроекономічної нестабільності та воєнно-економічних шоків. На основі синергії системно-резильєнтного та цифрового трансакційного підходів удосконалено визначення підприємництва, яке позиціоновано як динамічну, цифровізовану та резильєнтну систему господарювання. Доведено, що її фундаментальною ознакою є спроможність до гнучкого маневрування цільовими орієнтирами та оперативної переорієнтації внутрішніх бізнес-процесів від тактики антикризового самозбереження до стратегії довгострокового інноваційного розвитку й нарощування вартості під впливом змін ринкового середовища та рівня доступності фінансово-кредитного капіталу. Систематизовано існуючі наукові підходи до формування механізмів активізації розвитку підприємництва, виявлено їхні ключові недоліки - переважну фрагментарність, лінійність, недостатню диференціацію інструментів та слабку адаптивність до умов високої невизначеності та безпекових ризиків. Запропоновано авторську класифікацію механізмів активізації розвитку підприємництва за рівнем інституційно-технологічної зрілості та адаптивності, що дозволило чітко розмежувати традиційні фрагментарні (одноконтурні) моделі від сучасних комплексних багатовимірних адаптивних механізмів. Узагальнено міжнародний досвід активізації підприємницької діяльності в країнах Європейського Союзу, США та нових індустріальних країнах Азії. Визначено перспективні напрями його адаптації до українських реалій, зокрема щодо застосування принципів «Think Small First», інструменту «SME Test» та розвитку цифрової інфраструктури підтримки бізнесу. Отримані теоретичні результати створюють надійний методологічний фундамент для подальшого концептуального обґрунтування та практичної реалізації комплексного механізму активізації розвитку підприємництва в Україні. У другому розділі дисертації проведено комплексну аналітичну оцінку функціонування та розвитку підприємницького сектору України в умовах сучасних економічних викликів. Здійснено детальний моніторинг сучасного стану підприємництва, виявлено глибокі структурні деформації, зокрема критичну «мікронізацію» бізнесу - абсолютне кількісне домінування мікро- та малого підприємництва при суттєвому скороченні частки середніх підприємств, що є основним драйвером капіталізації та інноваційного розвитку. Проаналізовано основні тенденції розвитку підприємницької діяльності, її галузеву, регіональну та розмірну структуру, динаміку кількості суб’єктів господарювання та їх економічної активності. Особливу увагу приділено оцінці ключових економічних індикаторів розвитку підприємництва: обсягам реалізованої продукції, рівню рентабельності, доданої вартості, інвестиційній активності та капіталізації. Виявлено низьку ефективність використання фінансового левериджу та суттєві бар’єри доступу до кредитних ресурсів для більшості підприємств. Оцінено вплив фінансово-кредитних детермінант на розвиток підприємництва. Кількісно підтверджено та всебічно проаналізовано ефект витіснення банківських ресурсів у державні облігації внутрішньої державної позики, який у досліджуваному періоді набув значних масштабів і суттєво обмежив інвестиційні можливості реального сектору економіки. Отримані аналітичні результати свідчать про вичерпання потенціалу традиційних інструментів державної підтримки підприємництва та обґрунтовують нагальну необхідність переходу до нового комплексного адаптивного механізму, здатного забезпечити якісну трансформацію та підвищення стійкості підприємницького сектору України. У третьому розділі обґрунтовано концептуальні засади та розроблено інструментальне забезпечення механізму активізації розвитку підприємництва в Україні. Запропоновано авторське визначення комплексного механізму активізації розвитку підприємництва як адаптивної багаторівневої цифрової платформи, яка забезпечує диференційовану, проактивну та тригерну підтримку суб’єктів господарювання залежно від їхнього масштабу та поточного рівня безпекової та економічної стійкості. Розроблено формалізовану архітектуру механізму у вигляді кортежу елементів, що включає дворівневу структуру (стабілізаційний контур для мікро- та малого бізнесу та інвестиційно-розвитковий контур для середнього підприємництва), блок постійного моніторингу та тригерний механізм перерозподілу ресурсів. Удосконалено підходи до стратегічного управління бізнес-процесами підприємницьких структур в умовах інтенсивної цифровізації. Розроблено та практично апробовано інструментарій моделювання та сценарного прогнозування траєкторій розвитку підприємництва в умовах дисбалансів ринку капіталу. Обґрунтовано алгоритм автоматичного перемикання контурів механізму залежно від порогових значень індексу активізації розвитку підприємництва. Адаптовано європейський інструмент «SME Test» до вітчизняної практики для превентивного оцінювання регуляторного навантаження на малий бізнес. Доведено, що запропонований механізм активізації розвитку підприємництва дозволяє забезпечити перехід підприємницького сектору від моделі інерційного виживання до моделі стійкого інноваційного зростання, поєднуючи інструменти державної підтримки, фінансово-кредитні важелі, цифрові технології та механізми мінімізації трансакційних витрат. Наукова новизна результатів дисертаційного дослідження полягає в поглибленні теоретико-методологічних засад функціонування підприємництва та розробленні комплексного інструментарію його адаптивного розвитку й фінансово-кредитного підживлення в умовах макроекономічної турбулентності. Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці конкретних рекомендацій щодо впровадження механізму активізації розвитку підприємництва, які можуть бути використані центральними та регіональними органами влади, банківськими установами та суб’єктами господарювання. Результати дослідження впроваджено у діяльність підприємств та інтегровано в навчальний процес Херсонського національного технічного університету. The dissertation is devoted to addressing a relevant scientific task of theoretically substantiating and developing scientific and methodological support for the mechanism of activating the development of entrepreneurship in Ukraine under conditions of economic instability and post-war recovery. The relevance of the research topic is determined by critical structural deformations in Ukraine’s entrepreneurial sector, the high vulnerability of business to external shocks, limited access to financial resources, significant transaction costs, and the low effectiveness of existing fragmented state support measures under conditions of full-scale war and post-war economic recovery. In the current realities, traditional mechanisms for regulating entrepreneurship have exhausted their potential, which necessitates the development of a new comprehensive adaptive mechanism capable of ensuring the qualitative transformation of the entrepreneurial environment, as well as increasing its capitalization and resilience. The first chapter of the dissertation reveals the theoretical and methodological foundations for activating the development of entrepreneurship. The essence of entrepreneurial activity is reconsidered under conditions of macroeconomic instability and wartime economic shocks. Based on the synergy of systems-resilience and digital transactional approaches, the definition of entrepreneurship has been improved, positioning it as a dynamic, digitalized, and resilient system of economic activity. It is substantiated that its fundamental feature is the ability to flexible adjust target orientations and the promptly reorient internal business processes from the tactics of anti-crisis self-preservation to the strategy of long-term innovative development and value enhancement under the influence of changes in the market environment and the level of accessibility of financial and credit capital. Existing scientific approaches to the formation of mechanisms for activating the development of entrepreneurship have been systematized, and their key shortcomings have been identified, namely predominant fragmentation, linearity, insufficient differentiation of instruments, and weak adaptability to conditions of high uncertainty and security risks. The author’s classification of mechanisms for activating the development of entrepreneurship according to the level of institutional and technological maturity and adaptability has been is proposed, which made it possible to clearly distinguish traditional fragmented single-loop models from modern complex multidimensional adaptive mechanisms. International experience of activating entrepreneurial activity in the countries of the European Union, the United States, and the newly industrialized countries of Asia has been summarized. Promising areas for its adaptation to Ukrainian realities have been identified, in particular with regard to the application of the “Think Small First” principles, the “SME Test” instrument, and the development of digital infrastructure for business support. The obtained theoretical results provide a solid methodological foundation for further conceptual substantiation and practical implementation of a comprehensive mechanism for activating the development of entrepreneurship in Ukraine. The second chapter of the dissertation provides a comprehensive analytical assessment of the functioning and development of Ukraine’s entrepreneurial sector under current economic challenges. A detailed monitoring of the current state of entrepreneurship has been carried out, and deep structural deformations have been identified, in particular the critical “micronization” of business, manifested in the absolute quantitative dominance of micro- and small enterprises alongside a substantial reduction in the share of medium-sized enterprises, which serve as the main drivers of capitalization and innovative development. The key trends in the development of entrepreneurial activity, its sectoral, regional, and size structure, as well as the dynamics of the number of business entities and their economic activity, has been analyzed. Particular attention is paid to the assessment of key economic indicators of entrepreneurship development, including the volume of sold products, profitability, value added, investment activity, and capitalization. The low efficiency of financial leverage use and substantial barriers to access to credit resources for most enterprises have been identified. The impact of financial and credit determinants on entrepreneurship development has been assessed. The crowding-out effect of banking resources into domestic government bonds has been quantitatively confirmed and comprehensively analyzed; during the period under study, this effect reached a significant scale and substantially limited the investment capacity of the real sector of the economy. The obtained analytical results indicate the exhaustion of the potential of traditional instruments of state support for entrepreneurship and substantiate the urgent need to transition to a new comprehensive adaptive mechanism capable of ensuring qualitative transformation and strengthening the resilience of Ukraine’s entrepreneurial sector. The third chapter substantiates the conceptual foundations and develops the instrumental support for the mechanism of activating the development of entrepreneurship in Ukraine. The author’s definition of a comprehensive mechanism for activating the development of entrepreneurship is proposed as an adaptive multilevel digital platform that provides differentiated, proactive, and trigger-based support for business entities depending on their scale and current level of security and economic resilience. A formalized architecture of the mechanism has been developed in the form of a tuple of elements, which includes a two-level structure, namely a stabilization contour for micro- and small businesses and an investment and development contour for medium-sized entreprises, as well as a continuous monitoring block and a trigger mechanism for resource reallocation. Approaches to the strategic management of business processes in entrepreneurial structures under conditions of intensive digitalization have been improved. A toolkit for modeling and scenario forecasting of entrepreneurship development trajectories under conditions of capital market imbalances has been developed and practically tested. An algorithm for the automatic switching of the mechanism’s contours depending on the threshold values of the entrepreneurship development activation index has been substantiated. The European “SME Test” instrument has been adapted to domestic practice for the preventive assessment of the regulatory burden on small businesses. It is proved that the proposed mechanism for activating the development of entrepreneurship makes it possible to ensure the transition of the entrepreneurial sector from a model of inertial survival to a model of sustainable innovative growth by combining state support instruments, financial and credit levers, digital technologies, and mechanisms for minimizing transaction costs. The scientific novelty of the dissertation research results lies in deepening the theoretical and methodological foundations of the functioning of entrepreneurship and developing a comprehensive toolkit for its adaptive development and financial and credit support under conditions of macroeconomic turbulence. The practical significance of the obtained results lies in the development of specific recommendations for implementing the mechanism for activating the development of entrepreneurship, which may be used by central and regional authorities, banking institutions, and business entities. The research results have been implemented in the activities of enterprises and integrated into the educational process of Kherson National Technical University. 2026-01-01T00:00:00Z http://eir.kntu.net.ua/jspui/handle/123456789/2613 Title: Трансформація державної політики у сфері національної безпеки України Authors: Беган, М. П.; Behan, M. Р. Abstract: У дисертаційному дослідженні вирішено актуальне науково-прикладне завдання, що полягає в теоретичному обґрунтуванні та розробленні практичних засад трансформації державної політики в сфері національної безпеки України в умовах сучасних воєнних, гібридних, інформаційних, економічних, технологічних та інституційних викликів. Особлива увага приділена переходу від переважно реактивної моделі реагування на загрози до ризик-орієнтованої логіки публічного управління, що передбачає раннє виявлення ризиків, оцінювання вразливостей, сценарне планування, ресурсне забезпечення, міжвідомчу координацію, моніторинг результатів і коригування державної політики. У першому розділі дисертаційної роботи «Теоретичні засади державної політики у сфері національної безпеки» досліджено концептуальні підходи до визначення сутності національної безпеки; розкрито еволюцію державної політики у сфері національної безпеки України; визначено структуру механізмів державної політики у сфері національної безпеки. У другому розділі дисертаційної роботи «Аналіз та оцінка сучасного стану державної політики у сфері національної безпеки України» проаналізовано інституційне забезпечення державної політики в сфері національної безпеки України; здійснено DIMEFIL-оцінку ефективності її реалізації; виявлено ключові проблеми та ризики державної політики у сфері національної безпеки. У третьому розділі дисертаційної роботи «Ризик-орієнтована трансформація державної політики у сфері національної безпеки України» обґрунтовано концептуальні засади ризик-орієнтованої моделі трансформації політики національної безпеки; визначено сценарії розвитку безпекової політики в умовах воєнної та післявоєнної невизначеності; розроблено дорожню карту імплементації ризик-орієнтованого підходу в державну політику у сфері національної безпеки України. Наукова новизна одержаних результатів полягає в теоретичному обґрунтуванні ризик-орієнтованого підходу до трансформації державної політики в сфері національної безпеки України. The dissertation research addresses a relevant scientific and applied problem, which consists in the theoretical substantiation and development of practical foundations for the transformation of state policy in the field of Ukraine’s national security under conditions of contemporary military, hybrid, informational, economic, technological, and institutional challenges. Particular attention is paid to the transition from a predominantly reactive model of responding to threats to a risk-oriented logic of public administration, which involves early risk identification, vulnerability assessment, scenario planning, resource provision, interagency coordination, performance monitoring, and adjustment of state policy. The first chapter of the dissertation, “Theoretical Foundations of State Policy in the Field of National Security”, examines conceptual approaches to defining the essence of national security; reveals the evolution of state policy in the field of Ukraine’s national security; and determines the structure of mechanisms of state policy in the field of national security. The second chapter of the dissertation, “Analysis and Assessment of the Current State of State Policy in the Field of Ukraine’s National Security”, analyzes the institutional support for state policy in the field of Ukraine’s national security; conducts a DIMEFIL assessment of the effectiveness of its implementation; and identifies the key problems and risks of state policy in the field of national security. The third chapter of the dissertation, “Risk-Oriented Transformation of State Policy in the Field of Ukraine’s National Security”, substantiates the conceptual foundations of a risk-oriented model for transforming national security policy; identifies scenarios for the development of security policy under conditions of wartime and post-war uncertainty; and develops a roadmap for implementing a risk-oriented approach into state policy in the field of Ukraine’s national security. The scientific novelty of the obtained results lies in the theoretical substantiation of a risk-oriented approach to the transformation of state policy in the field of Ukraine’s national security. 2026-01-01T00:00:00Z http://eir.kntu.net.ua/jspui/handle/123456789/2612 Title: Удосконалення механізмів соціальної взаємодії влади і суспільства в сучасних умовах державотворення Authors: Родіонов, Є. О; Rodionov, E. O. Abstract: Дослідження розв’язує актуальне наукове завдання, що полягає в теоретико-практичному обґрунтуванні шляхів удосконалення механізмів соціальної взаємодії влади і суспільства в сучасних умовах державотворення України шляхом аналізу існуючих проблем, виявлення ефективних інструментів і розробки рекомендацій щодо впровадження інноваційних підходів, орієнтованих на підвищення ефективності, прозорості та демократичності управлінських процесів. У першому розділі «Теоретичні основи дослідження соціальної взаємодії в системі публічного управління» надано харакетристику соціальної взаємодії як наукової категорії, розкрито структурні компоненти соціальної взаємодії у публічному управлінні та визначено механізми соціальної взаємодії влади і суспільства. У другому розділі «Аналіз ефективності механізмів соціальної взаємодії влади і суспільства в україні на сучасному етапі» досліджено нормативно-правове забезпечення соціальної взаємодії в системі публічного управління в Україні; здійснено порівняльно-емпіричний аналіз ефективності соціальної взаємодії влади та суспільства в Україні на сучасному етапі та охаракетризовано бар’єри і виклики у становленні ефективної соціальної взаємодії влади та суспільства. У третьому розділі «Напрями удосконалення комплексного механізму соціальної взаємодії влади і суспільства в умовах трансформації» розроблено трансформаційну модель механізму соціальної взаємодії в системі публічного управління; визначено стратегічні напрямки перетворень механізму соціальної взаємодії в системі владно-суспільних відносин та запропоновано цифрові інструменти впровадження трансформаційних змін у системі соціальної взаємодії влади і суспільства. The research addresses a relevant scientific problem, which consists in the theoretical and practical substantiation of ways to improve the mechanism of social interaction between government and society under the current conditions of state-building in Ukraine. This is achieved through the analysis of existing problems, identification of effective instruments, and development of recommendations for the implementation of innovative approaches aimed at increasing the efficiency, transparency, and democratic nature of administrative processes. The first chapter, «Theoretical Foundations of the Study of Social Interaction in the Public Administration System», provides a characterization of social interaction as a scientific category, reveals the structural components of social interaction within public administration, and defines the mechanisms of social interaction between government and society. In the second section, «Analysis of the Effectiveness of Mechanisms of Social Interaction between Authorities and Society in Ukraine at the Present Stage», the regulatory and legal support for social interaction in the public administration system in Ukraine is examined; a comparative-empirical analysis of the effectiveness of social interaction between authorities and society in Ukraine at the present stage is conducted; and the barriers and challenges in establishing effective social interaction between authorities and society are characterized. In the third section, «Directions for Improving the Comprehensive Mechanism of Social Interaction between Authorities and Society under Conditions of Transformation», a transformational model for the mechanism of social interaction in the public administration system has been developed; strategic directions for transforming the mechanism of social interaction in the system of authority-society relations have been identified; and digital tools for implementing transformational changes in the system of social interaction between authorities and society have been proposed. 2025-01-01T00:00:00Z