Розбудова системи публічного управління в сучасних умовах

Abstract

У дослідженні здійснено комплексне теоретико-прикладне осмислення проблем розбудови та стратегічного оновлення системи публічного управління в умовах глобальних трансформацій, цифровізації, зростання безпекових і воєнних викликів. Обґрунтовано обмеженість традиційних ієрархічно-бюрократичних моделей управління та необхідність переосмислення ролі публічної влади, оновлення управлінських механізмів і впровадження інноваційних підходів до формування та реалізації публічної політики. Проаналізовано еволюцію наукових концепцій публічного управління ‒ від класичної бюрократії до нового державного менеджменту, мережевого врядування, цифрової трансформації та ціннісно-культурного підходу. Значну увагу приділено аналізу міжнародного досвіду та сучасних тенденцій реформування публічного управління крізь призму концепції New Public Management і процесів цифровізації, визначено їх потенціал і обмеження з позицій збереження публічного інтересу, інституційної стійкості та стратегічного контролю. Доведено, що цифровізація публічного управління є не лише технологічним, а й глибинним інституційним процесом, який трансформує управлінські процедури, підзвітність і взаємодію держави з суспільством, водночас породжуючи нові ризики. Обґрунтовано практичні напрями стратегічного вдосконалення публічного управління на основі поєднання стратегічного управління, адаптивних і мережевих моделей, розвитку управлінської культури, лідерства та професіоналізації публічної служби. Особливу увагу приділено інтеграції ризик-орієнтованого підходу в діяльність органів публічної влади як ключової умови підвищення якості публічних рішень. Зроблено висновок, що модернізація публічного управління має здійснюватися як цілісна керована трансформація, спрямована на підвищення інституційної спроможності, стійкості та довіри до держави, де визначальним ресурсом залишається людина в системі публічної служби.